За старих часів вважалося, що в новорічну ніч (за старим стилем) сходяться сонце і місяць, і це є початком всього нового, зокрема — Нового року.
У наших предків Меланка (день святої Меланії відмічається 13 січня) символізувала місяць, а Василь (день якого святкується 14 січня) був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Меланка вийшла заміж за Василя.
Під час Щедрої вечері накривають багатий стіл (щедрий вечір), де переважають м'ясні страви. Вдруге протягом зимових Святок готують кутю. Випікають і спеціальні хліби - «Маланку» та «Василя». А також готують вареники з різними начинками, серед них траплялися і вареники з сюрпризом, які ставали об’єктом ворожіння молоді.
Назва свята походить від святої Меланії, день якої припадає на 13 січня (31. 12. — за ст. стилем). Дослідники української новорічної обрядовості вважають, що християнська свята Меланія замінила більш давній образ богині Макоші (Мокош). Богиня Макош увійшла до пантеону найважливіших язичницьких богів Київської Русі, ідоли яких Володимир встановив на горі. Вона була покровителькою жінок, допомагала породіллям під час пологів, сприяла в жіночих справах - особливо прядінні.
Керівник гуртка Супрун Ольга Петрівна та бібліотекар Кривошина Тетяна Василівна підготували захід, присвячений святкуванню Маланки та Василя. Учні та викладачі мали змогу скуштувати справжню українську кутю та узвар, ознайомитися з презентацією про звичаї та обряди на Старий новий рік, послухати народні колядки та щедрівки. Тетяна Василівна розповіла про цікаві ворожіння дівчат та хлопців у цей день. Вражень, як і куті, вистачило на всіх.
|